Вирощування маток методом пересадки личинок (щеплення).
Метод виведення маток за допомогою прищеплення личинок передбачає використання для маточного вирощування личинок робочих бджіл молодого віку (найліпше на першу добу після виходу з яйця),які внаслідок особливостей їх годівлі є ще придатними для виведення маток. Для цього таких личинок переносять (прищеплюють) у спеціальні воскові або пластикові мисочки. Потім їх переносять до маточника, який бере безпосередню участь у вирощуванні маток. Бджолисім'ї - годувальниці переводять робочих личинок у маточнику на інший тип їжі, придатний для личинок маток.
Медоносні бджоли можуть виростити матку з робочих личинок лише до триденного віку, народжених із заплідненого маткою яйця, яке годували лише маточним молочком. Після цього віку бджоли починають годувати цих личинок кормом, що робить їх непридатними для вирощування маток. Тому такий метод вирощування маток вимагає від бджоляра значного досвіду, знань і практичних навичок.
Якість отриманих маток тим вища,чим молодші личинки пересаджені в мисочку (бажано протягом 12 годин після вилуплення).
Візуально визначити точний вік личинок на маточнику дуже складно. Тому для отримання личинок одного віку (1 день) в межах одного маточника часто використовують додаткові рамкові ізолятори, що також ускладнює весь процес вирощування маток.
Для перенесення личинок використовують спеціальний шпатель. Цей шпатель має форму гачка з ручкою і дуже маленькою,тонкою ложечкою на кінці. Завдяки формі і розміру ложечки навіть найменші личинки можуть бути підхоплені за спинку і витягнуті з бджолиногостільникаразомзкормоміперенесенівматочник.
Лопатки можуть бути виготовлені з металу або пластику. У металевих лопаток ложка зігнута під певним кутом до ручки, що полегшує взяття личинок. У пластикових лопаток ложка м'яка і гнучка, її можна вільно згинати під будь-яким кутом. Лопатка рухається вздовж стінок і дна комірки, що зменшує ймовірність пошкодження личинок і полегшує їх збирання.
При зборі наймолодших личинок важко витягти личинок зі шпателя в маточник через їх дуже малий розмір. З цієї причини існують спеціальні пластикові лопатки з язичками, щоб виштовхувати личинок з ложки, не пошкоджуючи їх.
Малюнок 2 - шпатель для пересадки личинок.
Виведення маток за допомогою єнтерського стільника.
Порівняно зі щепленням личинок, а також іншими методами отримання бджолиних маток, використання єнтерського стільника має низку досить суттєвих переваг як у технологічному плані його використання, так і в плані репродуктивних ознак отримуваних маток.
Перш за все, єнтерський щільник дає змогу отримувати необхідну кількість маток найвищої якості навіть тим пасічникам, які не мають жодного досвіду та навичок штучного виведення маток за допомогою перенесення (щеплення) личинок. Для цього достатньо правильно використовувати єнтерський стільник. При використанні єнтерського стільника відсутній контакт між бджолярем і личинками, тому немає можливості їх травмування, як це відбувається при пересадці (щепленні) личинок за допомогою шпателя.
Внаслідок цього прийом личинок на маточне виховання після перенесення вже готових маточних мисочок із личинками з єнтерського щільника на прищеплювальну рамку у сім’ю-виховательку є суттєво вищим. При використанні єнтерського щільника точно відомо час виходу маток із маточників, оскільки з точністю до декількох годин відомий час відкладання маткою яєць. Завдяки цьому до останнього моменту (виходу матки) маточники можна утримувати у сім’ї-виховательці, до того ж без кліточки, де, порівняно з відводками чи нуклеусами (куди для кращого прийому часто підсаджують не готових маток, а саме маточники на виході), умови для вирощування маток є найкращими. А, як відомо, статева система матки повноцінно формується в останній період часу перед виходом із маточника.
Окрім того, матки, яких вирощують з єнтерського щільника, відразу ж із самого початку періоду постембріонального розвитку (після виходу з яйця) розвиваються саме як маточні личинки, тобто з перших годин личинкової стадії отримують маточне молочко, яким бджоли годують саме маточних личинок, а не личинок робочих бджіл. Личинка в мисочці, з якою її переносять з єнтерського щільника на прищеплювальну рамку в сім’ю-виховательку, постійно перебуває з кормом, у якому вона розміщена, а тому взагалі немає перерви у її живленні.
Наведені вище фактори є одними з основних передумов отримання маток хорошої якості (з високою репродуктивною здатністю).
Конструкція єнтерського стільника.
Виготовлений такий стільник з спеціального харчового пластику. Передня (лицева) поверхня за своєю структурою повністю повторює будову звичайного рамкового стільника з бджолиними комірками. Ця сторона закривається роздільною решіткою, через яку вільно проходять бджоли, але матка не може вийти й покинути стільник. Із задньої сторони стільник розбирається, а саме виймаються денця комірок. Ці денця за своєю формою та розміром повністю відповідають денцям маточних мисочок.
Принцип роботи єнтерського стільника.
Принцип роботи єнтерського щільника полягає у його конструкції. Матку за допомогою роздільної решітки ізолюють на стільнику. Не маючи можливості його покинути, через деякий час матка відкладає яйця у комірки стільника. Після того як матка зачервить усі комірки (або ж необхідну їх кількість), роздільну решітку знімають, випускаючи матку зі стільника у бджолине гніздо.
Під час ембріонального періоду розвитку (у яйці) бджоли доглядають за розплодом у єнтерському щільнику так само, як і за бджолиним розплодом у всіх інших звичайних стільниках гнізда.
З появою у єнтерському стільнику кількагодинних личинок виймають денця комірок, які перетворюються таким чином у вже готові маточні мисочки з личинками, та переносять на прищеплювальні рамки у сім’ї-виховательки. Замість відібраних мисочок стільник доукомплектовують новими та підставляють в материнську сім’ю для отримання нової партії маток.
Використання єнтерського стільника дуже зручне також з огляду на те, що такі стільники додатково комплектуються необхідним уніфікованим обладнанням, яке спрощує весь цикл виведення маток. Зокрема, до такого обладнання належать універсальні кліточки для ізоляції маточників безпосередньо перед виходом матки.
Така кліточка виготовлена у формі зрізаного конуса, який з одного боку закривається кормовим відділенням, а з іншого – спеціальним тримачем, у який встановлюється маточна мисочка, а закріплюється він на прищеплювальній планці.
Отже, з появою у щільнику личинок маточні мисочки виймають, закріплюють у пістонах на прищеплювальних планках та вставляють у сім’ї-виховательки. Перед виходом маток маточники ізолюють, встановивши кліточку з наповненим кормовим відділенням на пістон із мисочкою (маточником) на прищеплювальній рамці. Після виходу маток їх можна в цих же кліточках підсаджувати у нуклеуси, відводки чи сім’ї.
